Рослини в природі

 Яке значення рослин у природі?

У різноманітних рослинних угрупованнях гніздяться птахи, влаштовують свої домівки бджоли, оси, мурашки, лисиці та інші тварини.

Рослини беруть участь у формуванні ґрунтів та природних ландшафтів. Відмерлі рештки рослин (листя, корені, плоди) збагачують ґрунт органічною речовиною та мінеральними елементами, корені розпушують ґрунт.

Рослинні насадження запобігають руйнуванню ґрунтів, закріплюють яри, гірські схили. Узимку в рослинних насадженнях затримується сніг, який захищає ґрунт і його мешканців від промерзання. А навесні талі води поступово просочуються в ґрунт, формують озера, болота, підтримують повноводдя річок.

Корисні копалини: кам’яне і буре вугілля, торф, сланці, а можливо, нафта й газ - основа енергетичної промисловості - утворені внаслідок фотосинтезу рослин минулих епох.

Рослини забезпечують людину продуктами харчування: вуглеводами (крохмалем (хліб), цукрами), білками, оліями, вітамінами, пряними речовинами, ліками, деревиною, папером тощо. Навіть м’ясо, молоко, масло, сир, яйця, рибу, шовк, шерсть, шкіру тощо ми маємо завдяки тому, що свійські тварини живляться рослинами.

Давно відома цілюща дія рослин (горіх волоський, дуб, береза, сосна, ялина, яловець, кедр), що виділяють в атмосферу речовини (фітонциди), які згубно діють на хвороботворних бактерій.

Зелені рослини (а також деякі бактерії та одноклітинні тварини) - єдині на Землі виробники органічної речовини з неорганічних сполук. Усі інші живі істоти - споживачі готової органічної речовини. В органічній речовині зелених рослин накопичується сонячна енергія, завдяки якій і розвивається життя на Землі.

Рослини підтримують необхідний для більшості живих організмів рівень кисню в атмосфері й запобігають утворенню надлишку вуглекислого газу. Під час фотосинтезу кисень, який виділяють рослини, постійно надходить в атмосферу, підтримуючи рівновагу у співвідношенні вуглекислого газу (0,03 %) і кисню (майже 21 %) в повітрі. З кисню, який виділяють рослини під час фотосинтезу, утворюється озон, який захищає всіх живих організмів Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання. Рослинам належить провідна роль у колообігу речовин і енергії, що забезпечує неперервність існування життя на Землі (пригадайте, колообіг речовин - це обмін речовинами між живою та неживою частинами природи).

Важлива роль рослин полягає також в очищенні повітря від забруднення шкідливими речовинами. Завдяки фотосинтезу рослини сформували умови для життєдіяльності інших організмів, забезпечили їхнє поширення на планеті. Спільно з іншими організмами вони також зумовили формування ґрунту. Так, саме рослини вбирають із ґрунту певні неорганічні речовини та використовують їх для створення органічних.

Не менш вагомий вплив рослин і на клімат та емоційний стан людини.

Кожному з вас нескладно пригадати ніжну прохолоду в лісі спекотного дня чи затишок від сильного морозного вітру, медові пахощі квітучих лип, акацій, гречки, конвалії, бузку, гарні кімнатні рослини.

Шкідливі рослини

З настанням літнього періоду всі йдуть відпочивати на природу, подальше від міської метушні. Але у парках, лісах зустрічаються небезпечні рослини, при контакті з якими  можна завдати шкоди своєму здоров’ю. 

Відтак Укрінформ підготував інфографіку з переліком небезпечних рослин, які ростуть в Україні. 

1. Амброзія (Ambrósia) 

• Ця рослина вважається одним з найнебезпечніших рослинних алергенів. У світі існує 30-40 різновидів амброзії. Цвіте амброзія з кінця липня до перших приморозків.
• Історичною батьківщиною вважається Америка, але зараз ця рослина поширена в багатьох інших країнах. В Україні можна зустріти тільки амброзію полинолисту, яка вперше виявлена ​​в 1925 році і на сьогоднішній момент поширена в 21 областях. Вчені вважають, що на сьогоднішній момент поширення цієї рослини набуло характеру екологічної катастрофи під назвою «амброзієва чума». Цим бур'яном заражені площі понад 1 млн. га.

2. Полин (Artemisia)

• Загалом у світі існує близько 400 різновидів цієї рослини,  з них на території України зустрічається до 170 видів. Цвітіння полину відбувається у період  липень – вересень.
• Місця поширення - по всій Україні (біля річок, на засмічених місцях, городах, полях, у садах, пасовищах).
• Разом з амброзією полин входить до родини складноцвітих або айстрових. Тому 40% усіх чутливих до пилку амброзії пацієнтів чутливі й до пилку полину. 

3. Болиголов плямистий (Conium maculatum)

• Поширений на всій території України. Цвіте в травні-вересні. 
• Вся рослина дуже отруйна але найбільш токсичним є недозріле насіння. Болиголов має п’ять отруйних алкалоїдів, з яких найбільш токсичним є коніїн - сильна отрута нервово - паралітичної дії. При отруєнні болиголовом плямистим у людини  з'являється сильний головний біль і запаморочення, підвищується тиск, можливі прискорене серцебиття, нудота.

4. Настінниця розлога (Parietaria judaica L.) 

• Рід настінниця налічує, за різними даними, від 5 до 30 видів. Найбільш розповсюдженими є настінниця розлога (Parietaria judaica L.) та настінниця лікарська (Parietaria officinalis).
• Зацвітає настінниця у травні і продовжує викидати пилок аж до жовтня. До її пилку чутливі до 5% хворих на поліноз українців. Втім, пилок настінниці викликає симптоми й у жителів інших європейських країн, де його алергенність оцінюють у чотири бали за п’ятибальною шкалою.
• Свою назву ця рослина отримала тому, що росте біля стін різних будівель. Окрім ділянок біля стін, настінниця росте на кам’янистих сухих місцях, в ущелинах та на схилах скель, а також в чагарниках і в лісах.
• Крім Європи, настінницю можна зустріти в Африці, Азії, на Кавказі. Завезена вона також у Північну Америку.

5. Тимофіївка (Phléum)

• Тимофіївка колоситься з середини до кінця червня. До її алергенів, за даними молекулярної діагностики, сенсибілізовані близько 40 % хворих на поліноз українців. Основною причиною алергії є пилок тимофіївки.
• Саме тимофіївку використовують як газонну траву, а тому косіння газонів до того, як трава цвіте, — дієвий спосіб профілактики сезонної алергії у місті. 

6. Борщівник (Heracleum)

• На території України поширені два отруйні види цієї рослини: борщівник Сосновського і борщівник Мантегацці, обидва походять з Кавказу. 
• Найбільше борщівник поширений у західних регіонах, а також на Поліссі. Росте він переважно на берегах річок та в заплавних лісах, а також на луках, вздовж доріг і залізниць. Борщівник виростає до трьох метрів заввишки, має велике листя, що нагадує розсічений лопух, а його квіти мають форму парасольки. 
• Рослина виділяє коричневий сік, який і є отруйним для людини. Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, то потрібно ретельно промити ці ділянки і постаратися не потрапляти під прямі сонячні промені упродовж 2-3 днів. Якщо ж опік утворився – варто одразу звернутися по медичну допомогу. 

7. Дурман звичайний (Datura stramonium L)

• Росте по всій території України, переважно у сирих місцях, біля доріг, житлових будинків. Рослина має великі білі квіти у вигляді труб і велике листя. Цвіте рослина майже все літо. Одночасно можна побачити і квіти і плоди.
• Дурман звичайний отруйним є весь, проте особливо отруйне насіння дурману.
• Отруєння можна виявити за такими ознаками: розширені зіниці, внутрішньоочний тиск, прискорене серцебиття, блювота, головний біль. Якщо після потрапляння рослини в шлунок випити води, то в роті з'явиться неприємний смак.

8. Беладонна (Atropa belladonna)

• Зростає на узліссях, біля річок, а також полюбляє рости в букових та дубових лісах. Рослина має високі стебла і багато відгалужень, але привабливими для людей можуть стати плоди, що схожі на маленькі ягоди вишні і навіть солодкі на смак.
• Рослина цвіте у червні-липні, плоди достигають у липні-серпні.
• Особливо небезпечними є плоди рослини, які викликають отруєння. Перші ознаки отруєння беладонною з'являються упродовж 20 хвилин. У людини хрипить голос, пересихає горло, частішає серцебиття, розширюються зіниці. Отруєння може мати летальні наслідки, зокрема параліч легенів або судинну недостатність.

9. Блекота чорна (Hyoscyamus niger)

• Росте біля доріг або житлових будинків, на полях. Рослина відрізняється дуже неприємним запахом, виростає до півтора метра заввишки, має липке листя і великі квіти брудно-білого або жовтуватого кольору з ворсинками.
• Цвіте в червні–липні, насіння дозріває у липні–серпні.
• Блекота дуже отруйна, особливо під час цвітіння. Отруїтися цією рослиною можна, спробувавши насіння або молоді паростки. Ознаки отруєння з'являються вже за 10-20 хвилин: пересихає в роті, починається хрипота, червоніє шкіра, збільшуються зіниці. При складних випадках людина може знепритомніти або навіть впасти в кому.

10. Болиголов плямистий (Conium maculatum)

• Росте на пустирях, біля доріг, на городах, лісових галявинах, луках. Також його можна зустріти на звалищах та біля залізниць. Росте все літо.
• Листя молодої рослини схожі на моркву, петрушку або кріп, тому її можна не розпізнати. Суцвіття за формою схоже на парасольку, і складається з безлічі дрібних квіток.
• У цій рослині міститься рідкий алкалоїд коніїн, який і викликає отруєння. У людини виникає головний біль і запаморочення, підвищується тиск, можливі прискорене серцебиття, нудота. Також розширюються зіниці, шкіра блідне, стає складно ковтати, з'являються судоми і навіть висхідний параліч. Існує ризик померти від задухи, а в результаті контакту рослини зі шкірою з'являється дерматит.

11. Віх отруйний, або цикута (Cicuta virosa L.)

• Росте на заплавних луках, біля річок та озер. Має розгалужене стебло, двопере і трьохпере листя, а влітку на ньому з'являються білі маленькі квіти, що утворюють парасольку. Квітне в червні-серпні, плодоносить в серпні-вересні. 
• Рослина отруйна повністю, але особливо отруйне кореневище. Якщо віх потрапив у шлунок, упродовж 20 хвилин виявляються перші ознаки отруєння – пронос і блювота. Також серед симптомів – підвищене слиновиділення, біль у животі і напади, які можуть призвести до смерті.

12. Аконіт, або борець (Aconitum)

• Росте на берегах річок, гірських луках і навіть біля доріг, головне – на вологому ґрунті. Має округле листя і квіти темно-синього або фіолетового кольору та росте кущами. Росте все літо.
• Аконіт містить отруйний алкалоїд – аконітин, який при контакті зі шкірою викликає свербіж, а якщо він потрапить до ротової порожнини, то викликає біль та опіки. Після контакту з рослиною швидко погіршується стан – дихання спочатку частішає, а потім уповільнюється, може бути запаморочення, параліч м'язів, зниження температури і озноб, мимовільне сечовипускання. Для летального результату достатньо всього двох міліграмів аконітину.

Теоретичні відомості

Статистика

Презентація

Лікарські рослини

 Лікарські рослини, що цілеспрямовано вирощуються в Україні, через частку зайнятих під ними площ та рівень прибутковості, відносять до нішевих культур. На рішення вирощувати нішеві лікарські культури спочатку вплинула пандемія COVID-19, а потім вже і зміни у суспільно-економічному середовищі.

Враховуючи нинішню ситуацію в Україні та світі, агровиробники змушені шукати шляхи адаптації до нових умов господарювання і знайти їх у розвитку вирощування нішевих культур. Зокрема, йдеться і про лікарські рослини, ринок яких свого часу дослідила Ірина Черевко, доктор економічних наук, в.о. професора кафедри економіки ЛНАУ.

Трав’яний бізнес має дуже специфічний нішевий характер. Постійний протягом року попит на продукцію є перспективним для виробника, тим більше, що ринок такої продукції наразі має багато незайнятих ніш. А високий попит на лікарську рослинну сировину за кордоном — у країнах Європи, і Китаї, країнах Азії — ще більше підвищує рівень атракційності вирощування нішевих культур сільськогосподарськими виробниками в Україні.

Лаванда

Сьогодні лікарську рослинну сировину в Україні постачають фермери, лісові господарства, приватні особи. Останні диверсифікують на сьогодні напрями своєї діяльності в даному секторі шляхом виробництва цілющих чаїв, що особливо розповсюджено в сільських і гірських регіонах Закарпаття. Найбільшими споживачами лікарської рослинної сировини в Україні є підприємства харчової промисловості, виробники чаїв, фармацевтичні компанії, косметологічні фірми та ін. Власне, така диверсифікація напрямів використання лікарських рослин як нішевих культур у агробізнесі забезпечує постійний високий попит на продукцію їх вирощування.

В Україні з 2219 видів лікарських рослин, що використовуються у сфері гуманної ветеринарної і народної медицини, 244 (10%) – це культивовані види, решта — дикорослі. З культивованих рослин сільськогосподарськими культурами є 32 види, 29 — плодово-ягідними; 150 видів рослин вирощуються в цілях одержання лікарської сировини; решта ростуть у садах, приватних колекціях та у парках.

У світі більше 90% урожаю лікарських трав збирають дикоросами і завжди попит на дикорослі трави вищий, ніж на культивовані рослини, але дикоросла продукція має і певні недоліки. Звичайно, наприклад, набагато легше скосити звіробій в дикому полі, аніж вирощувати його і очікувати 2-5 років повернення інвестицій. Але скошений в дикому полі звіробій потрібно відсортувати від решти рослин. А це — додаткові затрати робочого часу і живої праці, що відповідно відбивається на ціні. Різниця є і в урожайності.

Лікарські культури, як правило, перший урожай дозволяють збирати мінімум на другий рік вирощування. Практика свідчить про потребу у інвестиціях у перший рік розвитку трав’яного бізнесу у 50-250 тис. на га в залежності від конкретної культури.  Розраховувати ж на одержання відчутного прибутку можна хіба на 3-5-й роки вирощування. При цьому доцільно уникати таких помилок, які часом допускають підприємці і виробники, що приходять у трав’яний бізнес із крупномасштабного, наприклад – зернового, і прагнуть одразу закладати плантації по 100 і більше гектарів, не знаючи при цьому, що 1 га плантацій лікарських трав може потребувати затрат живої праці приблизно стільки ж, як 100 і більше га зернових, де ці процеси повністю механізовані і автоматизовані. Гарний врожай з гектара цілющих трав дозволяє отримати дохід у $20 тисяч — в 10-30 разів більше, ніж від пшениці. З гектара поля під лікарськими рослинами щороку можна збирати сировину на суму від 50 тис. (0,5 т квітів ромашки) до 300 тис. грн (3,5 т сухого кореня валеріани.

У 2022 році площі під лікарськими рослинами становили 1,8 тис. га. Найбільші площі в Україні наразі займають такі лікарські рослини:

•         м'ята перцева
•         котяча м'ята справжня;
•         меліса лікарська;
•         нагідки лікарські;
•         розторопша плямиста;
•         ехінацея пурпурова;
•         ромашка лікарська;
•         шавлія лікарська;
•         череда трироздільна;
•         валеріана лікарська;
•         алтея лікарська;
•         чебрець звичайний;
•         материнка звичайна.

Найбільшим попитом в Україні користуються лікарські культури — шипшина, глід, корінь алтею, лист кропиви, цвіт та ягоди бузини, корені лопуха та ехінацеї. Найбільш поширеною серед цілющих українських трав є м’ята, якої у нас нараховується 18 видів та 56 сортів, до того ж ця культура входить в п’ятірку так званих великотоннажних рослин.