Лікарські рослини, що цілеспрямовано вирощуються в Україні, через частку зайнятих під ними площ та рівень прибутковості, відносять до нішевих культур. На рішення вирощувати нішеві лікарські культури спочатку вплинула пандемія COVID-19, а потім вже і зміни у суспільно-економічному середовищі.
Враховуючи нинішню ситуацію в Україні та світі, агровиробники змушені шукати шляхи адаптації до нових умов господарювання і знайти їх у розвитку вирощування нішевих культур. Зокрема, йдеться і про лікарські рослини, ринок яких свого часу дослідила Ірина Черевко, доктор економічних наук, в.о. професора кафедри економіки ЛНАУ.
Трав’яний бізнес має дуже специфічний нішевий характер. Постійний протягом року попит на продукцію є перспективним для виробника, тим більше, що ринок такої продукції наразі має багато незайнятих ніш. А високий попит на лікарську рослинну сировину за кордоном — у країнах Європи, і Китаї, країнах Азії — ще більше підвищує рівень атракційності вирощування нішевих культур сільськогосподарськими виробниками в Україні.

Сьогодні лікарську рослинну сировину в Україні постачають фермери, лісові господарства, приватні особи. Останні диверсифікують на сьогодні напрями своєї діяльності в даному секторі шляхом виробництва цілющих чаїв, що особливо розповсюджено в сільських і гірських регіонах Закарпаття. Найбільшими споживачами лікарської рослинної сировини в Україні є підприємства харчової промисловості, виробники чаїв, фармацевтичні компанії, косметологічні фірми та ін. Власне, така диверсифікація напрямів використання лікарських рослин як нішевих культур у агробізнесі забезпечує постійний високий попит на продукцію їх вирощування.
В Україні з 2219 видів лікарських рослин, що використовуються у сфері гуманної ветеринарної і народної медицини, 244 (10%) – це культивовані види, решта — дикорослі. З культивованих рослин сільськогосподарськими культурами є 32 види, 29 — плодово-ягідними; 150 видів рослин вирощуються в цілях одержання лікарської сировини; решта ростуть у садах, приватних колекціях та у парках.
У світі більше 90% урожаю лікарських трав збирають дикоросами і завжди попит на дикорослі трави вищий, ніж на культивовані рослини, але дикоросла продукція має і певні недоліки. Звичайно, наприклад, набагато легше скосити звіробій в дикому полі, аніж вирощувати його і очікувати 2-5 років повернення інвестицій. Але скошений в дикому полі звіробій потрібно відсортувати від решти рослин. А це — додаткові затрати робочого часу і живої праці, що відповідно відбивається на ціні. Різниця є і в урожайності.
Лікарські культури, як правило, перший урожай дозволяють збирати мінімум на другий рік вирощування. Практика свідчить про потребу у інвестиціях у перший рік розвитку трав’яного бізнесу у 50-250 тис. на га в залежності від конкретної культури. Розраховувати ж на одержання відчутного прибутку можна хіба на 3-5-й роки вирощування. При цьому доцільно уникати таких помилок, які часом допускають підприємці і виробники, що приходять у трав’яний бізнес із крупномасштабного, наприклад – зернового, і прагнуть одразу закладати плантації по 100 і більше гектарів, не знаючи при цьому, що 1 га плантацій лікарських трав може потребувати затрат живої праці приблизно стільки ж, як 100 і більше га зернових, де ці процеси повністю механізовані і автоматизовані. Гарний врожай з гектара цілющих трав дозволяє отримати дохід у $20 тисяч — в 10-30 разів більше, ніж від пшениці. З гектара поля під лікарськими рослинами щороку можна збирати сировину на суму від 50 тис. (0,5 т квітів ромашки) до 300 тис. грн (3,5 т сухого кореня валеріани.
- м'ята перцева
- котяча м'ята справжня;
- меліса лікарська;
- нагідки лікарські;
- розторопша плямиста;
- ехінацея пурпурова;
- ромашка лікарська;
- шавлія лікарська;
- череда трироздільна;
- валеріана лікарська;
- алтея лікарська;
- чебрець звичайний;
- материнка звичайна.
Найбільшим попитом в Україні користуються лікарські культури — шипшина, глід, корінь алтею, лист кропиви, цвіт та ягоди бузини, корені лопуха та ехінацеї. Найбільш поширеною серед цілющих українських трав є м’ята, якої у нас нараховується 18 видів та 56 сортів, до того ж ця культура входить в п’ятірку так званих великотоннажних рослин.
Чим рослини забезпечують людину?
ВідповістиВидалитиРослини забезпечують людину продуктами харчування: вуглеводами (крохмалем (хліб), цукрами), білками, оліями, вітамінами, пряними речовинами, ліками, деревиною, папером тощо. Навіть м’ясо, молоко, масло, сир, яйця, рибу, шовк, шерсть, шкіру тощо ми маємо завдяки тому, що свійські тварини живляться рослинами.
Видалити